[dmytro_kl]

УКРАЇНЕЦЬ УКРАЇНЦЕВІ - ХТО ?

Продовження
А що ж наше керівництво вирішує в цьому плані?
А Ви хіба не бачите?
Вони б і раді копіювати старшого брата і теж пошукати наукове пояснення українства. Але воно й колеться. Бо раптом виявиться, що якраз статус „молодшого брата” і заважає українцям стати нормальним народом.
Уявляєте, що в такому разі станеться? Це ж який удар буде для наших верхів! Фактично це зруйнує головну їхню життєву мету - служити іншому народові. Безперечно, самотужки справитися з крахом омріяних ідеалів кожній людині важко, а ра¬дянській - тим більше.
Але, на щастя, педагогіка та психологія мають вже достатньо напрацьованого, щоб допомогти навіть мільйонам провести успішну перебудову системи власних цінностей, причому на позитивному емоційному тлі. Інша річ, що на¬ші верхи навіть не здогадуються про існування таких методик. Але це їхнє незнання - то вже на совісті наших вчених, теж, до речі, людей з неринковим мисленням.
Через те у нас і триває суто емоційне та антинаукове розпатякування про українську національну ідею.
Звідси й закономірний наслідок - ще й сьогодні мільйони (!) українців намагаються відкинути власні національні особливості і набути російських, яких навіть офіційно немає.
?!?!?!.
Наскільки це, на Вашу думку, мудро? І знову ж, як це рускопоклонєніє може покращити життя українців, хоча б тих же рускоязичних?! Де цьому статистичне підтвердження?
Можете зауважити, що і без статистики видно, що в Україні в основному російськомовний бізнес. А значить, підприємцям російська мова вигідна.
Гаразд, а Ви не звертали уваги, на чому грунтуються взаємини наших під¬приємців? КИМ для них є ближній?
Так ось, ближній для наших підприємців є тим, ким він і має бути в умо¬вах неправової держави - об'єктом махінацій та експлуатації. Тому дуже мо¬жливо, що в такій взаємодії вигідніша саме російська мова. Адже не забувайте, що якраз ця мова століттями вдосконалювалася як один з найважливіших інструментів соціального та національного визиску. Зрештою, Ви вже й самі могли б оцінити користь від моралі наших рускоязичних бізнесменів.
Дехто із гарячіших читачів може вже зауважити, що авторові все муляє. Всі у нього погані і все нікудишнє. Словом, тотальний очорнювач, коли не гірше…
Чому ж, я міг би сказати й так: всі громадяни України - хороші і все у нас - добре. І надрукували б це, не сумнівайтеся, та ще й дехто з начальства похвалив би.
Але Вам така писанина дуже припала б до душі?
Звичайно, ні. Навпаки, Ви перший сказали б, що автор бреше.
Тому я таким шляхом і не йду. Бо давно доведено теоретично (тільки ук¬раїнці це постійно практикують), що ділити людей на хороших та поганих - це дуже безграмотно!
При побутовому спілкуванні, за чаркою таке ще можна якось ляпнути. З метою розім'яти язика. Але для суспільної практики це не годиться.
Бо що доброго, скажіть, з того, коли Ви особисто вже два рази обирали обов'язково хорошу людину до ВР?! І незабаром обиратимете втретє, і теж хорошого. І знову зберуться 450 хороших людей (нардепів). І знову прийматимуть безграмотні закони. І знову це Вам вилізе боком. І знову Ви будете дивуватися самі з себе....
А все тому, шановні, що моральні якості не є головними для керівників суспільства.
Тоді постає типове українське питання: то що ж робити?
Ось вам відповідь, спеціально для любителів "коротко і ясно": змінюва¬ти суспільний лад.
Трохи детальніше?
Будь ласка: Потрібно законодавчим шляхом перейти від КАС до інформа¬ційної стадії розвитку суспільства ринкового.
І ще не дійшло?
Ви що ж, шановний, маєте себе за генія, щоб ось так, у кількох словах, та "дійшло"? Чи, може, вважаєте суспільство та його закономірності таким, як це уявляється нашим верхам, тобто, простішим, ніж двері з тирсоплити?
На жаль чи на щастя, але це не так. Суспільство - це дуже складно. І про цю складність напрацьовано безліч інформації. Тому лише на ознайомлен¬ня з основною літературою тут потрібні роки систематизованого вивчення. А ще ж треба навчитися, як при цьому відрізняти наукову інформацію від не¬наукової (зазначу, що навчитися цьому поки що дуже непросто).
Бо ж суто наукова інтеграція знань тут лише починається. Тому-то на суспільну тематику так впевнено і висловлюються ті, хто найменше в цьо¬му розуміється.
На жаль, радянські люди навіть не розуміють, що суспільство як ціле не можна пояснити літературними, технічними, медичними чи навіть юри¬дичними та економічними знаннями. І якраз тому, що всі ці знання - про ті чи інші частини суспільства. А знаючи невеличку частину, не можна пояснити цілого!
Згадайте ще, що загальне завжди існує у вигляді конкретного. Стосовно нашої теми це означає, що суспільство завжди існує у вигляді конкретного суспільного ладу. Цілісно ж описати суспільний лад може лише конкретна наука про нього ж, тобто суспільствознавство. Оскільки ж цей термін дискре¬дитований в часи СРСР безграмотним застосуванням, то я цю науку називаю науковим суспільствознавством.
І наука ця лише зароджується, причому в Україні. Звичайно ж, в умовах активного та войовничого мракобісся українців. Та все ж вже є достатньо напрацьованого для успішої реалізації цих знань.
До того ж, шановні, якщо хочете краще жити, то, насамперед, не слухай¬те брехунів, які обіцяють Вам це покращення через тяжку працю.
Навпаки, щоб краще жити, треба легше працювати! Але саме працювати, а не "хімічити" чи "крутитися". І дивитися Вам на ближнього при цьому треба не під прицілом, як би з нього щось урвати готового, а ось так: як би у співпраці з ближнім більше заробити.
А для цього треба думати та діяти не по-радянському, а по-ринковому, мати ближнього за ділового партнера. А вже інші засади Вашої з ним взаємо¬дії - мораль, ідеологія, релігія, мова, улюблені сорти пива, колекціонуван¬ня гельмінтів тощо - це вже другорядне, у вільний час.
Далі. Доводжу до Вашого відома, що загальновигідна (саме так!) зміна суспільного ладу - це не індивідуальна справа, і навіть не метушня політиків. Це робота парламенту і держуправлінців - їх у нас сотні тисяч. Це я до того, що нема чого ще й Вам туди встрявати. Взагалі, решті ж громадян годилося б мати кож¬ному своє заняття та спеціальність.
А щось не подобається - будь ласка, виберіть до Верховної Ради грамотніших у суспільних закономірностях (а не "хороших" чи "борців за народ”). А щоб визначити, хто з кількох кандидатів грамотніший, то трохи помізкуйте. Сядьте біля батареї чи грубки, згадайте, що Ви є одним із трьох мільйонів власників вузівських дипломів, трохи щось почитайте (вже є що і крім бульварщини), і Вам полегшає. Трохи одразу, а ще більше - в майбутньому.
Взагалі, відкрийте для себе антирадянську думку: життя - це розумова діяльність. Правда, це для тих, хто хоче відрізнятися від худоби не лише одягом.
А щоб успішно та безконфліктно змінити суспільний лад, то треба змінити форму власності (щоб більшість громадян стали реальними співвласниками національного багатства) та інакше керувати суспільними процесами. Тобто, від неправової держави (командно-адміністративного управління) перейти до правової, з принципово іншим управлінським алгоритмом (управління за відхиленнями). І багато-багато іншого...
Повторюю, це все дуже складне і емоціями та боротьбою (чи молитвами) тут можна лише нашкодити.
А тому, знову ж, обирайте до ВР тих, хто у цьому хоч трішечки тямить, хоч трохи орієнтується у багатьох тисячах(!) вузькоспеціальних текстів (є такі). Подібним чином можна оцінити також і програми політичних партій та списки їхніх кандидатів.
Коли ж серед претендентів не бачите достатньо грамотного, то виберіть хоча б того, хто візьметься прийняти Закон "Про пряму залежність прибутків держуправлінців від добробуту населення на підпорядкованих їм територіях". Концепція цього закону вже розроблена. Якраз такий закон матеріальним чи¬ном змусить держуправлінців дбати і про суспільство, і про нас з вами, ша¬новні.
Ну, а Вам особисто пора потихеньку, хоч по кілька хвилин у великі свя¬та звикатися з думкою, що все населення України зіллється в єдиний та справжній НАРОД і нормально житиме тільки тоді, коли стане
УКРАЇНЕЦЬ УКРАЇНЦЕВІ - КЛІЄНТ !
13 січня 1998 року. Дмитро Клець, засновник наукового суспільствознавства. Моб.: 8096 233 67 23.

[dmytro_kl]

УКРАЇНЕЦЬ УКРАЇНЦЕВІ - ХТО?
А й справді, ХТО ми одне одному?
На жаль, поки що незрозуміло хто. У всякому разі - не хтось хороший. Звичайно, українці підсвідомо (бо вони про це, як і про багато іншого, не думають) мають якесь більш-менш конкретне ставлення один до од¬ного. Зрозуміло також, що на основі цього ставлення вони між собою і вза¬ємодіють.
І в результаті...
А результат цієї взаємодії такий, що від початку незалежності життя ук¬раїнців постійно гіршає. Зауважте - насамперед від внутрішніх причин. Саме через українське розуміння одне одного і, відповідно, українські дії один відносно одного.
Запитуєте, а що ж це таке - українське розуміння ближнього та взаємин із ним? Де воно описане, і який із варіантів такого пояснення є загально¬визнаним?
Не питайте, куме, бо й сам не знаю.
Такого пояснення просто нема! Гірше того, на це пояснення ще навіть не¬має виразного суспільного запиту. Зрештою, погляньте на діяльність нашого керівництва і Ви й самі зробите цей висновок.
Звичайно, приблизно на цю тему зараз є багато балачок та писанини. Але те, що вихлюпують на наші голови наші ж "мас медіа" про основи міжлюдських взаємин, є лише сумішшю брехні та безграмотності. Хоча інколи ця базгранина й привабливо та хитромудро зліплена.
А все тому, що й до цієї проблеми, як і до всього в нашому суспільстві, застосовують виключно антинаувовий підхід. Та й взагалі, до наукового мислення українство здавна ставиться відверто вороже.
І "маємо те, що маємо"...
Але те, що має автор цієї улюбленої нашими верхами фрази, та чомусь дуже відрізняється від того, що маєте Ви. Ви цього аспекту часом не аналізували?
Кажете, маєте справу з аналізом тільки тоді, як несете його в слоїчках в поліклініку?
Свята правда, добродію! Оце по-нашому!
Тож запам'ятайте і гордіться - саме за цією ознакою Ви і є щирим та 100% -им українцем! Навіть якщо й сповідуєте рускоязичіє.
А тепер згадайте, що Ви вже давненвко вмієте читати й писати. А, може, й вузівський значок десь валяється. То в такому разі, шановний, може Вам траплялося чути, що у світі є така річ, як абстрактно-логічне мислення? То я, з Вашого дозволу, трішечки ним скористаюся для висвітлення теми.
Так ось, з історії нашого народу видно, що українців єднали в одне ціле досить ненадійні та другорядні фактори. Хоча щось та відрізняло наших пре¬дків від інших народів протягом багатьох століть. Разом з тим це щось робило основну масу українців покірними виконавцями та слугами інших наро¬дів, тобто, людей з іншими національними особливостями.
Отже, серед національних особливостей українців не було рис, які дали б змогу нашому народові жити власним розумом і самим собою керувати.
Звичайно, серед українців завжди були ініціатори та активісти національного виособлення на етнічній території. Але при цьому ще більше було запро¬данців та йолопів, які такий національно-визвольний рух щоразу успішно при¬душували. І хоч би як різні безграмотні брехуни не базікали про всіляких іноземних загарбників та поневолювачів, але основна причина підневільного стану українців - у їхніх власних головах. Саме звідси родом українське духовне хуторянство та мазохістична меншовартість!
На цьому тлі якраз після ГКЧП комуністична більшість у Верховній Раді з переляку перед представником іншого народу (Б.Єльцином) взяла, та й нав'яза¬ла основній масі українців державну незалежність. І згадайте, що головний аргумент перед референдумом про незалежність для 90% населення був за суттю саме таким: Україна кожному забезпечить вдосталь ковбаси. Тобто, аргумент суто шлунковий, якраз для бездумних виконавців.
І прекрасно спрацювало, проголосували "ЗА".
Проте потім дуже швидко виявилося, що народ-наймит не може бути суб'єктом історії. В таких умовах, здавалося б, хоч так звані творці національного від¬родження повинні поставити питання про крайню необхідність якомога швидше навчити українців жити власним розумом (бо ці знання вже є, і їх багато ра¬зів пропонували нашим вождям та вождикам).
Так ні - з усіх усюд у нас лунає всеперемагаюче: "Щастя українців - у поголовній придуркуватості!". І найсумніше те, що це гасло дуже успішно втілюється. Всюди, і щораз повніше...
Можливо, Ви з цим не згодні?
Кажете, маєте підтвердження того, що наше життя кращає та мудрішає?
Якщо так, шановний, то цю ілюзію сформував у Вашій голові офіційний агітпроп. Це ж вони постійно нас втішають тим, що "ресурси погіршення ситуації в Україні все ще не вичерпалися".
І дуже Ви цим возрадувалися, чи не так?...
Насправді ж цей їхній прийом ще гірший, ніж колишнє "постійне зростання доб¬робуту радянських людей".
Таким ось делікатним чином я й переходжу до взаємин людей в СРСР. Згадайте, офіційною основою цих взаємин було: "Людина людині - друг, товариш і брат". Тобто, в основу клалися моральні (друг), ідеологічні (товариш) та родинні (брат) цінності, А потім придворні теоретики ще й висновок зробили, що все це в підсумку і привело до формування нової спільноти - радянського народу. Тобто, те, що лишилося десь від 140 національностей царської Росії та злилося у якусь одну супернацію.
Насправді ж цього не сталося. Не сформувалися національні особливості радянського народу. Вірніше, радянські люди були створені, але це став не народ. Це просто сукупність людей, у яких в основному деформовані національні особливості (в тому числі і в етнічних росіян).
До того ж, не було в СРСР ні народовладдя, ні соціалізму. Просто до пори до часу все це трималося купи виключно грубою силою. А Ви й самі знаєте з історії, що на примусі в суспільстві далеко не заїдеш. Так і з Союзом.
Так на нашому прикладі вкотре виявилося (хоч це відоме здавна), що мораль¬ні, ідеологічні та родинні засади недостатні для формування народу як цілого, як суб’єкта суспільного розвитку. Саме тому СРСР і розвалився, причому за ініціативою зверху та зсередини.
Насправді ж в першу чергу потрібна практична, економічна зацікавленість у ближньому. А таку зацікавленість обов'язково формує в людині тільки то¬варний характер виробництва та ринковий розподіл результатів праці.
В СРСР же не було ні першого, ні другого. Навпаки, більшовики репресіями, всупереч законам розвитку суспільства, створили яскраво виражений антиринковий суспільний лад - командно-адміністративну систему (КАС). А вже КАС, у свою чергу, умовами життя та методами командної педагогіки сформувала і радянських людей.
Що ж до українців у складі СРСР, то неринкове мислення зробило їх із виконавців підлабузниками, а національно меншовартісніших перетворило в бездум¬них запроданців.
На жаль, і зараз саме радянські українці (люди, які не мають властивостей народу) прагнуть повернення до умов СРСР. Їм не доходить, що безглуздо повертатися до того, що розвалилося саме, від внутрішніх причин та закономірностей.
Сумно, але такий вже нікудишній інтелектуальний рівень абсолютної біль¬шості громадян України. Чи, як за Конституцією, українського народу. І поки-що "український народ" відрізняється від "радянського" переважно прапо¬ром та гімном.
Для прикладу коротко згадаю дві потужні течії в сучасній нашій громадській думці - християнство та рускопоклонєніє.
Зараз на всіх рівнях маємо численні спроби зробити християнство однією із підвалин суспільства, а отже - одним із визначальних факторів міжлюдських взаємин. Але знову ж таки, робиться це виключно бездумно. Бо спочатку годилося б відповісти хоч на деякі питання.
Наприклад, які народи досягли найкращого у світі життя саме завдяки релігії? Якщо вже релігія, то чому саме православний варіант християнства, а не щось інше? Адже наші проблеми можна розв’язати лише тоді, коли якомога більше українців будуть ініціаторами та творцями чогось нового та суспільнокорисного. В той же час християнство стоїть на тому, що творець - один, на небі, а всі люди - його раби, виконавці його волі. При цьому загальновідомо, що в українців і без того психологія рабська. То чим в такій ситуації допоможе релігія?!
Чи про рускопоклонєніє, воно має чи не більше віруючих, ніж православ'я. Якраз віруючих, бо власного осмислення тут нема й близько. Ці люди безапе¬ляційно впевнені, що вся мудрість - від росіян. А тому, мовляв, треба самому всіляко позбуватися всього неросійського (в даному випадку – українського) і сумлінно у всьому наслідувати росіян.

Але, питається, що означає "набувати російських рис"? Які вони, ці риси?
Адже загальновідомо, що національної російської ідеології немає. Замість неї росіяни послуговуються різними варіантами великодержавного російського шовінізму (хто цих слів не знає - загляньте у словник, трохи розвивайтеся).
І це не моя вигадка - десь років два тому президент РФ видав указ про розробку російської національної ідеології.
Тут варто зробити коротенький відступ. Освіта у Б.Єльцина – інженер-будівельник та Вища партійна школа. Робота - в будівництві та в компартапараті. Тобто, на цих роботах великої науки і не треба - достатньо було лише досконало освоїти "мать-перемать" в асортименті. Та й зараз клопотів та мороки у президента задосить.
Тож на цьому фоні тим більш вражає, що Б.Єльцин прислухався до тих, хто йому доповідав про національні проблеми. І головне, він спромігся пересту¬пити через традиційне самодурство російських правителів і фактично попро¬сив вчених дати наукове, єдино правильне пояснення національного.
Яким буде це пояснення - це вже залежить від вчених. Вірніше, від їхньої моралі. Бо з професійного боку вони мають всі можливості правдиво сформулювати російську національну ідеологію.
Правда, при цьому виявиться, що статус "старшого брата" аж ніяк не є складовою національної самосвідомості росіян (як і будь-якого іншого на¬роду) - тож чи посміють науковці це оприлюднити. Бо в РФ багатьом ой як не хочеться визнавати свою рівність з іншими народами, в тому числі й "второстєпєннимі". Та й дуже вже кортить переплюнути покійного Адольфа і помити "сапогі" свого війська в Індійському океані....

[YASSA]

Допис від dmytro_kl

Так ось, з історії нашого народу видно, що українців єднали в одне ціле досить ненадійні та другорядні фактори. Хоча щось та відрізняло наших пре¬дків від інших народів протягом багатьох століть. Разом з тим це щось робило основну масу українців покірними виконавцями та слугами інших наро¬дів, тобто, людей з іншими національними особливостями.
Отже, серед національних особливостей українців не було рис, які дали б змогу нашому народові жити власним розумом і самим собою керувати.
Звичайно, серед українців завжди були ініціатори та активісти національного виособлення на етнічній території. Але при цьому ще більше було запро¬данців та йолопів, які такий національно-визвольний рух щоразу успішно при¬душували. І хоч би як різні безграмотні брехуни не базікали про всіляких іноземних загарбників та поневолювачів, але основна причина підневільного стану українців - у їхніх власних головах. Саме звідси родом українське духовне хуторянство та мазохістична меншовартість!

Вважаю, що не треба применшувати значення багатовікового винищення загарбниками саме того тоненького шару національної еліти, яка й робить кожен народ повноцінним народом, національним організмом. Винищували еліту, залишалася посередність, нова еліта просто не встигала вирости на протязі кількох століть, - рубали голови ще молодим, недосвідченим юнакам, студентам...
-
-
---------- Дописано пізніше: ----------
.

Допис від dmytro_kl

Бо раптом виявиться, що якраз статус „молодшого брата” і заважає українцям стати нормальним народом.
Уявляєте, що в такому разі станеться? Це ж який удар буде для наших верхів! Фактично це зруйнує головну їхню життєву мету - служити іншому народові.

Ось тому, що хтось це дуже добре розуміє, тому й шалено протидіє відродженню українців. ... В тому числі - й через власних хворумних «спєцработнічков» сексотів - «довгожителів Домівки» і «почесних Домівчан»...

[упорядник]

Дякую Дмитре за статтю. Шкода що з моменту написання вперше її побачив. Дивлюсь на 10 років досвіду роботи - хочеться працювати в колективі з українцями, але постійно є певні умовності, обходячи питання що на роботі розмовляємо російською. Дійсно коли працюєш і розумієш, що твоя праця іде на користь українцю - одне, зовсім інше відчуття, коли розумієш що працюєш на благо американця, німця, росіянина.

[tarashome]

Українці полюбляють родинні відносини переносити "гамузом" на недолік свого роду. Так немає бути! Мама нарікає на сина-алкоголіка, а брат нарікає на брата. Щойно чую такі нарікання, як напрошується запитання: "А чого ви варті самі, якщо вмієте лишень нарікати на інших?" Читаючи "Кайдашеву сім’ю" ми лишній раз висміюємо ті негативні риси, які не властиві для українця. Спокон віків українець обробляв землю, дбав за родину і вів осідлий (родинний) образ життя. Українець ніколи не брався до комерції, бо це не властиво для нього, бо там де гроші там завжди є і обман. Українець - духовніший за будь-яку іншу націю і на перше місце ставить Бога, родину, а вже пізніше засоби до існування. Сучасний темп життя робить нас глухими і нетерпимими по відношенню до ближнього. Люди починають цінувати машини, мобілки, лахи, а не взаємостосунки між людьми. По великому рахунку люди стали рослинами, що споживають матеральні блага, як воду. Люди стали споживачами?! Розвиток супільства на мою думку - це не гроші, не розвиток економіки, не автобани і не високі технології, а духовність народу, що проявляється у співпереживанні і терпимості до ближнього, до родини, до Бога, до нації, до землі своєї. Ми ж українці! Ми сила! Ми якщо захочемо, то можемо переорати плугом весь світ і змінити відношення, місце людини в тому світі.

СЛАВА УКРАЇНІ! А у відповідь маю почути: "ГЕРОЯМ СЛАВА".

[яна]

Аще можна почитати ''Місто-Сонця''

[zaba]

Нічого ми не зробимо. Попри те, що українці нація з великим потенціалом, ми нічого
не досягнемо, поки не навчимось поважати самі себе. Якщо ми допускаємо, що нами керують злодії, брехуни, злочинці - гріш нам ціна. Наші очільники мають нас за бидло, але ж ми їх самі обрали. Отже - ми їм дозволяємо тримати себе за холуїв. От коли навчимось поважати себе, тоді і ближній нас поважатиме. Тоді ми і будемо одне другому братами. А поки , ми нажаль стадо баранів. І українець українцеві - баран. А пасуть нас вовки. Та з баранів, що взяти, крім вовни.

[tarashome]

Допис від zaba

Нічого ми не зробимо. Попри те, що українці нація з великим потенціалом, ми нічого
не досягнемо, поки не навчимось поважати самі себе. Якщо ми допускаємо, що нами керують злодії, брехуни, злочинці - гріш нам ціна. Наші очільники мають нас за бидло, але ж ми їх самі обрали. Отже - ми їм дозволяємо тримати себе за холуїв. От коли навчимось поважати себе, тоді і ближній нас поважатиме. Тоді ми і будемо одне другому братами. А поки , ми нажаль стадо баранів. І українець українцеві - баран. А пасуть нас вовки. Та з баранів, що взяти, крім вовни.

- Український народ охоче переймає що кращого у інших, має великий хист до культури, просвіти й організації та здатний в короткий час зробити те, до чого іншим треба значно більше часу.

– Тільки міць, єдність та тверде непохитне стремління до повної незалежності й свободи може бути нашим побратимом.

– Можна жалувати раба і співчувати йому; можна пояснити риси рабської психології в пізніших поколіннях, але жити з ними, але завжди бути серед них і разом з ними йти до спільної мети — неможливо.

– Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю. Нашої — так само. Кров'ю чужою і своєю, ворожою і рідною.

- Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами не для потреб третього або другого з половиною чи якого іншого Інтернаціоналу, а для устаткування і зміцнення власного державного добра і збагачення рідного народу.

Цитати С. Петлюри написаної до свята державності ( ч. 14 “Тризуб” 22 січня 1926 року)


P.S. Цитати Симона Петлюри не потребують моїх коментарів.

[zaba]

- Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами не для потреб третього або другого з половиною чи якого іншого Інтернаціоналу, а для устаткування і зміцнення власного державного добра і збагачення рідного народу.

Цитати С. Петлюри написаної до свята державності ( ч. 14 “Тризуб” 22 січня 1926 року)
__________________________________________________ _____________________--

1.Ми не у 1926 р.
2.Революції роблять романтики, а до влади приходять негідники.

Особисто я схиляюсь до думки, що починати треба зі себе, з кожного з нас. І не повчаннями як треба жити, а особистим прикладом.

[tarashome]

Допис від zaba

- Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами не для потреб третього або другого з половиною чи якого іншого Інтернаціоналу, а для устаткування і зміцнення власного державного добра і збагачення рідного народу.

Цитати С. Петлюри написаної до свята державності ( ч. 14 “Тризуб” 22 січня 1926 року)
__________________________________________________ _____________________--

1.Ми не у 1926 р.
2.Революції роблять романтики, а до влади приходять негідники.

Особисто я схиляюсь до думки, що починати треба зі себе, з кожного з нас. І не повчаннями як треба жити, а особистим прикладом.

Шановний zaba! Історію вчать, щоб не робити повторних помилок. Тільки дурні вчаться на своїх помилках, а мудрі люди вчаться на чужих помилках. Коли створюється математична модель розвитку суспільства, яка дозволить відпрацьовувати помилки і виробляти стратегію безпомилкового розв’язку задач, себто побудова сильної держави Україна, то необхідно враховувати хоча б основні фактори впливу. Не можна відкидати і психоінформаційного поділу суспільства, розвитку суспільства, адже люди, які вміють заробляти гроші відносяться лишень до 3-ого рівня поділу. Що це означає? Це означає, що ці люди ненадійні і можуть підставити колегу заради власного збагачення. Звідси слідує, що успіхом розвитку нашої держави і суспільства в цілому, індивідууму є взаємні відносини між людьми, розуміння свого місця у складному механізмі людських взаємовідносин. Так і хочеться сказати, що у повсякденному житті не люди допускають помилки, а їх заставляють робити помилки, бо існують різні фінансові масонські схеми, які павутиною обплели людей. Спробуйте дати виклик цій системі і вона вас знищить. До слова сказати і наступне, що складовою суспільства є людина. Поламати систему можна через вплив на людину і розвинути систему можна теж через людину. Запитання: «Де знаходиться точка відліку розвитку суспільства?» А точкою відліку є людина і складовими її є духовність (віра, родина, мова), вміння навчатись, мати базові знання і головне бажання перейти у вищий рівень психоінформаційної системи.

Якщо сьогодні ми не хочемо вивчити гіркий досвід наших пращурів (Петлюри, Грушевського, Винниченка, Бандери і інших), то завтра будемо робити власні помилки.

Добродію zaba! Я нікого не повчаю! Зверніть увагу, що цитати Симона Петлюри залишив без власного коментаря. Дивним мені видається і те, що вибрав zaba! з поміж 5-и цитат С.Петлюри лишень цитату про "Український меч...." Чому? Чому не вибрав, не виділив у своєму коментарі zaba! інших цитат? А я вважаю, що це звичайна меншовартість, якщо українець пливе за течією, має рабську психологію і не бажає бачити свою державу сильною і могутньою? Чому у українця є логін Жаба, а не воїн, вернигора, Сварог, Дажбог, Перун, Велес. Сумно! Прикро!

zaba! Про особистий приклад треба не говорити, а продемонструвати! Вперед! Пливи!